Удари по дата-центрах «Яндекса»: що зламалося в російському інтернеті, а що ні

Між ніччю 7 жовтня і ранком 11 жовтня 2026 року дрони влучили у три дата-центри «Яндекса»: Сасово в Рязанській області, Калугу і Владимир. Reuters назвало перший із них першою великою атакою дронів на російський вузол обробки даних. До неділі Yandex Cloud працював в аварійному режимі на двох із чотирьох основних зон, застосунки таксі відмовляли від Москви до Алмати, а міністр цифрового розвитку Росії на засіданні комітету Держдуми називав атаку безпрецедентною.

Уже за кілька годин коментатори ставили спокусливе питання: якщо горять власні обчислювальні потужності Росії, чи горить разом з ними і російська цензура? Дехто йшов далі, припускаючи, що сервіси, змушені тікати за кордон, зроблять блокування Роскомнадзора непрацездатним і поховають плату за міжнародний трафік, про яку ходять чутки.

Ми провели вихідні, перевіряючи цю ідею на даних маршрутизації, архівах вимірювань, російському законодавстві та хроніці офіційних заяв. Коротка відповідь: удари дісталися серверів, якими росіяни користуються щодня, але не дісталися коробок, які їх цензурують. Довша відповідь цікавіша, бо насправді удари влучили у фізичний фундамент російського інтернету, замкненого в закритий сад, а цей фундамент зосереджений довкола одного міста, майже заповнений і за законом не може покинути країну.

Що сталося з дата-центрами «Яндекса» в жовтні 2026 року?

Три удари за чотири дні, кожен підтверджений самим «Яндексом».

Калузький майданчик на папері є найважчою втратою: розрахований на 63 МВт і понад 3800 стійок, за даними «Інтерфакса», а сам «Яндекс» у 2022 році описував його як свій найбільший. Губернатор області того ранку повідомив про дев'ятьох поранених по регіону, хоча про поранених на самому об'єкті не повідомляли, а «Яндекс» каже, що жоден співробітник не постраждав на жодному з майданчиків. Слідчий комітет Росії після Сасова відкрив справу про теракт. До 9 жовтня «Яндекс» сказав журналістам, що не може назвати термінів відновлення, а Reuters повідомило, що компанія не може підтвердити, чи обладнання в Сасові взагалі придатне до відновлення.

Ніхто в Києві формально не взяв удари на себе. Президент Зеленський сказав 8 жовтня, що Україна «відповіла» після тижнів російських ударів по українських дата-центрах, які з кінця вересня пошкодили об'єкти щонайменше восьми компаній, пише Meduza. Виробник дронів Fire Point заявив у Telegram про удари по Калузі та Владимиру; Генеральний штаб України не сказав нічого.

Які сервіси впали і на скільки?

Перший удар був здебільшого подією для бізнесу. Зона b розміщувала керовані бази даних, сховища та обчислення для частини з приблизно 64 000 клієнтів Yandex Cloud, тож 8 жовтня належало зламаним корпоративним системам: портал нерухомості «Циан» підтвердив інцидент в «інфраструктурного партнера», сайт РЖД спотикався, а ділові медіа повідомляли про збої внутрішніх систем у банках і ритейлерів. Споживчі застосунки «Яндекса» здебільшого встояли, і компанія наголошувала, що її основні сервіси працюють штатно.

11 жовтня було інакше. Коли зникла зона a, а зона b досі була темною, Yandex Cloud оголосив аварійний режим: його сторінка статусу перелічувала понад 80 постраждалих сервісів, частина баз даних перейшла в режим лише читання, запис у сховища періодично відмовляв, а видачу нових квот на ресурси призупинили. Цього разу разом з хмарою впали і власні застосунки «Яндекса». Трекер збоїв Detector404 зафіксував близько 2100 скарг на годину на Yandex Go до 07:00 за московським часом, одразу за ним ішли Yandex Pay, «Музика», розумні колонки з «Алісою» і «Телемост», а Associated Press повідомило про збої в десятках російських міст, а також у Казахстані, Білорусі та Вірменії; російські видання додали Сербію, де Yandex Go теж працює. Dodo Pizza, «Магніт», M.Video та інші мережі того ж ранку повідомили про проблеми.

Два твердження тих днів, які широко повторювали, не витримують перевірки. Масштабний збій рунету вдень 8 жовтня, який поклав сайти великих медіа та банків, не був наслідком удару: компанія захисту від DDoS Curator публічно пояснила його помилкою конфігурації власного інженера. А вірусна статистика про те, що «російський бот-трафік обвалився до 0,4%» після ударів, хибно тлумачить категорію дашборда Cloudflare, яка рахує автоматизовані запити на кшталт краулерів, а не пропагандистські акаунти.

Найпримітніша реакція надійшла від самого «Яндекса»: він порадив хмарним клієнтам активувати плани аварійного відновлення, «не обмежені» його власними зонами, і, за даними РБК, домовився про прискорену міграцію своїх клієнтів до конкурентів Selectel, K2Cloud і VK Cloud. Хмарний провайдер провів вихідні, допомагаючи власним клієнтам піти.

Чи вибили удари Росію з інтернету?

Ні, і те, як саме цього не сталося, є найповчальнішим виміром тижня. Ми самі витягли дані маршрутизації та досяжності.

У BGP, глобальній таблиці маршрутизації, не сталося майже нічого. Мережа Yandex Cloud увесь цей період продовжувала анонсувати ті самі 53 префікси IPv4; рівно один більш специфічний блок було відкликано в години довкола удару по Владимиру, і навіть цей простір лишався покритим більшим анонсованим маршрутом. Змінилося те, що відповідало: у даних активного зондування IODA кількість досяжних блоків хостів /24 у мережі Yandex Cloud впала з базових 519 до приблизно 341 після Сасова, мінус 34%, і до приблизно 112 після Владимира, на 78% нижче бази. Падіння відповідей на зонди в принципі може відображати і зміни фільтрації, але обидві сходинки лягають у вікна ударів з точністю до години. У години після першого удару Cloudflare Radar виміряв трафік Yandex Cloud приблизно на третину нижче, ніж тижнем раніше. Маршрути встояли; хости за ними згасли.

Зверніть увагу на середню позначку: удар по Калузі, найбільшому з трьох об'єктів, не дав жодної видимої сходинки. Найбільший майданчик «Яндекса» був уражений, а стрілка на рівні мережі ледве ворухнулася, бо пошкодження всередині дата-центру невидимі для глобальної маршрутизації, поки не впаде ціла зона доступності. Інфраструктурні збої та навмисна цензура виглядають у цих даних зовсім по-різному, і саме тому вимірювальні проєкти зазвичай можуть відрізнити одне від іншого.

Чи могли удари послабити блокування VPN Роскомнадзором?

Саме ця гіпотеза ширилася найшвидше, і технічні дані кажуть ні. Російське блокування не живе в дата-центрах. Воно живе в ТСПУ, наданих державою фільтрувальних пристроях, які закон про суверенний інтернет 2019 року зобов'язує встановити кожного великого провайдера, розміщених там, де вкаже Роскомнадзор, і керованих централізовано його центром управління. Дослідники, які виміряли систему в рецензованому дослідженні, знайшли ці пристрої на шляху трафіку всередині мереж операторів, здебільшого за два мережеві стрибки від кінцевих користувачів. Технічний підрозділ самого Роскомнадзора наприкінці 2025 року заявив, що понад 1400 пристроїв ТСПУ пропускають 132,3 Тбіт/с трафіку, а уряд планує наростити цю потужність до 954 Тбіт/с до 2030 року. Ніщо в публічних даних не пов'язує все це з дата-центрами «Яндекса», і спалений дата-центр не зачіпає жодного фільтра.

Втеча трафіку за кордон теж не перевантажує цензорів: ТСПУ вже інспектує трафік абонентів незалежно від його призначення, із заявленою метою покрити 100% трафіку рунету у 2026 році. Одне зерно правди в цій ідеї є. Кілька свіжих евристик блокування вважають закордонний хостинг підозрілим сам по собі, від сповільнення сайтів за Cloudflare до тихого заморожування мобільних з'єднань із закордонними дата-центрами після перших кілобайтів. Якби великі російські сервіси обслуговували користувачів із закордонних адрес, ці правила хибили б частіше. Але Роскомнадзор уже веде для цього процес винятків, з понад 12 000 IP-адрес у білому списку станом на 2025 рік. Для цензора це витрати на обслуговування, а не втрата можливостей.

Жоден аналітик, якого ми змогли знайти в російських чи англомовних публікаціях, не стверджує, що удари послаблюють блокування. Найближчий експертний коментар іде у протилежний бік: юрист із цифрових прав Саркіс Дарбінян попередив, що влада, ймовірно, використає атаки як привід для подальших обмежень в ім'я безпеки.

Що ж тоді насправді під загрозою? Білий список.

Російська цензура має два шари. Блокування, до якого удари не дотягуються, і закритий сад, який вони щойно підпалили. Під час відключень мобільного інтернету, які російські регіони тепер переживають щодня, оператори перемикаються в режим білого списку: досяжним лишається список з понад 500 схвалених російських сервісів, а все інше гасне. Озвучена Мінцифри умова потрапляння до списку пряма: всі обчислювальні потужності сервісу мають розташовуватися на російській території.

Ця умова і є віссю всієї історії. Режим білого списку працює лише тому, що схвалені сервіси, і «Яндекс» серед перших, працюють на внутрішній інфраструктурі, яку держава може перевірити й контролювати. І режим білого списку вже не є рідкісним винятком: до липня 2026 року вимірювання, про які повідомив «Коммерсант», показали, що 51% мобільних сесій у Москві та області проходять лише за білим списком, понад 60% у Центральному федеральному окрузі та майже 90% у прикордонних регіонах. Росія зафіксувала понад 11 900 відключень мобільного інтернету у 2025 році.

Тепер прикладіть удари до цієї архітектури. Режим, який заганяє половину мобільних сесій країни в короткий список сервісів з домашнім хостингом, зробив ці сервіси та жменьку хмар за ними критичною інфраструктурою. Дві з чотирьох зон однієї з цих хмар офлайн. Кожна година відключення тепер коштує дорожче, бо резервний інтернет сам став ненадійним. Удари не звільняють жодного заблокованого сайту, але вони вимірювано погіршують здатність моделі закритого саду робити єдине, що вона обіцяє: тримати схвалені сервіси на ходу, поки все інше відрізане.

А що з платою за міжнародний трафік?

Ідею, що росіяни мають доплачувати за закордонний інтернет-трафік, протягом 2026 року запускали, відкладали, заперечували й реанімували, і вона так і не була реалізована. Послідовність важлива: запропонована в березні з порогом 15 ГБ на місяць і близько 150 рублів за додатковий гігабайт, відкладена у травні до часу після вересневих виборів до Держдуми, публічно відкинута заступником міністра в липні, тихо реанімована після голосування, а до 5 жовтня стиснута, за даними «Коммерсанта», до обговорення лише трафіку 5G понад 50 ГБ на місяць. Оператори сказали газеті, що навіть ця версія сьогодні технічно неможлива, бо російський 5G працює на ядрах LTE, які не вміють тарифікувати його окремо. Ні закону, ні законопроєкту в Думі немає.

Доречним тут є власне заперечення операторів ще з весни: вони в принципі не можуть чисто відділити «закордонний» трафік від «внутрішнього», зокрема тому, що російські сервіси користуються закордонними адресами та CDN, тоді як закордонний трафік уже сягає близько 30% обсягу російських мереж і продовжує зростати. Будь-яка міграція російських сервісів за кордон підняла б цю частку і зробила б плату ще менш працездатною, виставляючи користувачам рахунок за доступ до власного банку. Але причинність, якої потребує гіпотеза, йде задом наперед: плата не розвалюється через те, що сервіси тікають за кордон. Вона застрягла, бо завжди була технічно й політично незручною, а російські сервіси зовсім не тікають за кордон, бо не можуть.

Чи можуть російські сервіси винести обробку даних за межі країни?

Саме тут сценарій «усі просто переїдуть» помирає, причому тричі.

Юридично: з 1 липня 2025 року оновлений федеральний закон забороняє збирати персональні дані росіян у бази даних за межами Росії, закривши лазівку, яка колись дозволяла первинну обробку за кордоном. Урядові постанови вимагають, щоб державні інформаційні системи розташовувалися на російській території. З березня 2027 року великі ШІ-моделі за новим законом мають працювати в дата-центрах у російській власності на російській землі. А сервіс з білого списку, який виніс би обчислення за кордон, за озвученим критерієм самого міністерства втратив би місце в єдиному інтернеті, що працює під час відключень.

Фізично: російський «Яндекс» не має закордонного прихистку. Його знаменитий фінський дата-центр у Мянтсяля в корпоративному розділенні 2024 року відійшов до Nebius, непов'язаної компанії з Амстердама. Наш власний аналіз даних реєстрів маршрутизації показує, що понад 98% адресного простору «Яндекса», VK, «Сбера» і Selectel геолокується в Росії, а закордонний залишок складається з малих периферійних блоків CDN і скромних казахстанських хмарних регіонів, нічого розміром під національний сервіс. У цій перевірці сплила одна справжня дивина: кожен ключовий префікс споживчої мережі «Яндекса» також анонсується, з власною авторизацією маршрутизації «Яндекса» і з середини 2023 року, невеликою зареєстрованою в Сербії мережею, яка купує транзит у західних і китайських операторів. Ця схема дає пошуку й пошті «Яндекса» стійкі міжнародні парадні двері, але анонс не є хостингом: простір усе одно геолокується в Росії, а Yandex Cloud, мережа, яка власне втратила дві зони, такого близнюка не має.

Економічно: всередині країни теж нікуди йти. Близько 76% комерційних дата-центрових потужностей Росії розташовані в Москві та області, і московські майданчики заповнені приблизно на 95%: на всю агломерацію лишилося близько 1400 вільних стійок і приблизно 50 МВт вільної мережевої потужності проти незадоволеного попиту, оціненого в діапазоні від 200 до 300 МВт. Для масштабу: один гіпермасштабний майданчик «Яндекса» на кшталт щойно пошкоджених розрахований на потужність від 40 до 63 МВт, приблизно як увесь залишок енергетичного резерву Москви. Переміщені навантаження поглинає той самий перевантажений пул; конкуренти, до яких «Яндекс» відправляє клієнтів, орендують потужності в тому ж регіоні. Для контрасту Україна за тиждень до вторгнення змінила закон, дозволивши державним даним переїхати в закордонні хмари, і перенесла понад 15 петабайтів від понад 60 державних органів в AWS. Росія написала протилежний закон і тепер замкнена всередині нього: дані не можуть виїхати, а будівлі, де вони живуть, не можна захистити законодавством.

Що буде, якщо удари триватимуть?

Жодне публічне моделювання не скаже, що буде уражене наступним, і ми не спекулюватимемо. Що ринкові дані справді підтримують, так це тверезий погляд на больові точки.

Вразливість у концентрації. Три чверті комерційних потужностей довкола одного міста, п'ятірка найбільших провайдерів тримає близько 64% стійок, а всі чотири зони загального призначення Yandex Cloud розташовані в Центральному федеральному окрузі, причому дві з них, за описом самого «Яндекса», менш ніж за мілісекунду одна від одної. Кожна подальша втрата лягає на ринок із приблизно 2% вільних потужностей і багаторічними чергами на підключення до енергомережі.

Розосередження вже наказане, і воно прискорюється. За два дні до першого удару заступник міністра цифрового розвитку закликав переносити обчислювальні потужності «за Урал», а президентське доручення від грудня 2025 року зобов'язало уряд запропонувати розміщення дата-центрів в енергонадлишкових регіонах. Анонси нових проєктів уже хиляться до Єкатеринбурга, Новосибірська й Казані, а аналітики прогнозують падіння частки Москви приблизно до половини ринку до 2030 року. Удари перетворюють цю повільну економічну міграцію на програму безпеки, аж до вендорів, які пропонують стривоженим операторам мобільні контейнерні дата-центри. Відповідь міністра цифрового розвитку Максута Шадаєва 12 жовтня стосувалася не переїзду, а захисту: його міністерство і Міноборони обговорюють військове прикриття дата-центрів.

Цензура стає жорсткішою, а не м'якшою. Офіційне обґрунтування пов'язує відключення мобільного інтернету із захистом від дронів, хоча дослідники з'ясували, що лише 78 із 230 підтверджених відключень у травні та червні 2025 року збіглися з активністю дронів. Більше дронів над дата-центрами означає більше приводів для відключень, більше годин білого списку і більше тиску, щоб завершити проєкти на кшталт плану серпня 2026 року з ізоляції сервісів білого списку у виділені підмережі. Бюджетний рядок цензора ніколи не був ціллю і ніколи не був під загрозою.

Для звичайних користувачів усе це вказує туди ж, куди вказувало весь рік: коли відкритий інтернет стискається до білого списку, попит на вихід зростає. Саме цю динаміку, а не якусь шкоду машині блокувань, і живлять удари. Бік правозастосування ми відстежуємо в нашому довіднику про всі російські закони і блокування VPN з 2017 до 2026 року, практичний бік у нашому звіті про вересневу поствиборчу хвилю блокувань, а картину по країні на нашій сторінці про Росію.

Підсумок

Російська цензура не живе в дата-центрах, тож удари не можуть її спалити. Російський закритий сад живе саме в дата-центрах, три чверті яких стоять довкола Москви, майже заповнені, законом прикуті до російської землі і тепер наочно в зоні досяжності війни, яку почала їхня країна. Модель білого списку виходила з того, що домашня хмара є безпечним місцем. У жовтні 2026 року вперше стало видно, що це не так.